15 липня коридори школи були незвично тихими. Вони теж полинули у спогади такого недалекого в роках і такого недосяжного в історії минулого. Ніби вчора тут бігав, сміявся, дразнив дівчаток та вирішував серйозні, на погляд дитини, питання Дмитрик Рябий. А сьогодні його бойові побратими прийшли до школи вшанувати пам'ять загиблого товариша. Що можна говорити у такі моменти? Спогади уривків з такого короткого життя хлопчика із таким великим серцем, відданим заради того, щоб саме цими коридорами бігали веселі, безтурботні діти. Пам'ять - наш святий обов'язок перед вами, вічно юними воїнами Батьківщини. А вам, воїни-захисники щире побажання залишатися живими. Нехай Господь береже вас у вашій нелегкій місії - боронити державу.

 Сумно, боляче, страшно... 15 липня... Сьогодні день, який чорним крилом накрив рідну землю, тужливим криком полинув у всесвіт, заголосив від безсилля і горя. Тому що саме цього дня в 2014 році пішов у вічність воїн, патріот, наш хлопчик Дмитро Рябий. У цей день не зі сторінок газет та віконниць телебачення по наших душах полоснуло слово "війна". Дмитрик мріяв про щасливе життя, гарну родину, світле майбутнє, та не задумуючись поміняв свою мрію на мармуровий постамент заради НАШОГО світлого, незалежного майбутнього... Молимо - давайте пам'ятати про це, будьмо гідними самопожертвам юних ангелів у камуфляжі. Вічна пам'ять вам, рідні діти нескореної України!!!

 Говорять, що один весняний день рік годує. Та чомусь усі мовчать за літні дні, які проходять у приємних клопотах та турботах. Адже саме тепер господині дбають про наповнення комор заготівлями на зиму. Ось і наша підготовка до осінньо-зимового періоду триває. Сьогодні на порядку денному – мариновані кабачки. Зразу попереджаю – технології заготівлі консервованої продукції для вживання дітьми витримані! Ніякого оцту!!! Дякуємо працівникам ліцею за надані овочі, вирощені турботливими руками на власних городах, спеції та приправи. Впевнені – вони будуть смакувати дітям саме через посил любові і турботи від старших членів освітянської сім’ї Добровеличківського ліцею «ІНТЕЛЕКТ».

 Приємними відвідинами затишного куточка стала перевірка готовності до роботи дошкільного закладу с. Марково. Якщо включити уяву і змалювати село як привітну, турботливу і люблячу матусю, а школу – серцем села, то під серцем матуся носить саме дороге і цінне своєї сутності – дитину. Саме так відносяться до дитячого садочку депутатський корпус на чолі з головою Марківської сільської ради Олійник Ольгою Вікторівною. За всі роки спільної праці жодного разу марківська спільнота не обійшла увагою навчально-виховний комплекс. Переступивши ганок закладу енергетично відчуваєш заряд любові і турботи, якими оточені діти. Може саме в цьому секрет щирої, відкритої посмішки завідуючої філією Чайки Марії Михайлівни та всього колективу, який сповна віддається своїй справі, бо не вміють по іншому. Вкотре переконуємося – саме велике багатство – це люди. І с. Марково – це найбагатша територія, бо ніколи не скупиться на добро і любов. Як результат спільної турботи - заключення начальника Добровеличківського районного відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Чередник Дарії Іванівни – дитячий садочок до роботи готовий! Доземна дяка вам, щирі і щедрі марківчани!!!

 «Школа». Для кожного з нас це слово має своє значення. «Учасники освітнього процесу». Сучасний модний і актуальний вислів. Який заряд, яке значення він несе в собі? Для працівників Добровеличківського ліцею «ІНТЕЛЕКТ» його значення ототожнюється із рідною, затишною домівкою. Ось і тепер колектив пансіону – це по сучасному, гуртожитку – то по звичному, затіяли ремонт кімнат відпочинку для вихованців, які цілодобово перебувають у закладі освіти. Відсутні кошти? Проблема, але бажання організувати перебування дітей у комфортних умовах над усе. Працівники вирішили за власний кошт перетворити бажання в реальність. З яким ентузіазмом прекрасні жінки шпаклюють, фарбують, ремонтують!!! Куди тим палаючим будинкам і скачучим коням! А від нас їм безмежна вдячність, щире захоплення і невичерпне море вдячності.

 ЗНО… Три літери, які не дають вночі спокійно спати усім від 17+. Вчителі, батьки, діти, почувши цю абревіатуру відчувають, як серце пропускає один удар, а потім починає тріпотіти. Що може допомогти пережити цей період? Є така чудодійна сила! Це творча співпраця всіх вищеперерахованих категорій і безмежна віра у можливості наших дітей. Кожного дня у Добровеличківському ліцеї "ІНТЕЛЕКТ" для випускників їх наставники проводять консультації із підготовки до здачі ЗНО (і знову в грудях: бух-бух, тьох-тьох). Безмежно вдячні педагогам, які, не рахуючись із власним часом, дають останні настанови своїм таким бешкетливим, але таким любим учням. Велика дяка учням, які приходять на ці консультації іноді заспаними, іноді засмученими (ох, як уже все дістало!!!). Та знайте, любі наші, що всі ваші муки будуть оцінені в майбутньому. Адже все для вас і заради вас. Через рік зустрінемось і ви підтвердите правоту цих слів. А поки що – нехай щастить!!!

 Останні дні дитинства… Попереду захоплююче, шалене, радісне, багате на події життя під барвистими стягами юності. Але так хочеться ще разок заглянути в минуле, відчути себе безтурботними, галасливими, непосидючими учнями. Лідерський клуб Добровеличківського ліцею «ІНТЕЛЕКТ» із своїми старшими наставниками творчо працюють над втіленням даної мрії у життя. Скільки спогадів, побажань, ідей!!! І при цьому не забуваємо протиепідемічні заходи під час карантину!!! Ох, нелегка ця робота, як говорив один дитячий поет…