Сумно, боляче, страшно... 15 липня... Сьогодні день, який чорним крилом накрив рідну землю, тужливим криком полинув у всесвіт, заголосив від безсилля і горя. Тому що саме цього дня в 2014 році пішов у вічність воїн, патріот, наш хлопчик Дмитро Рябий. У цей день не зі сторінок газет та віконниць телебачення по наших душах полоснуло слово "війна". Дмитрик мріяв про щасливе життя, гарну родину, світле майбутнє, та не задумуючись поміняв свою мрію на мармуровий постамент заради НАШОГО світлого, незалежного майбутнього... Молимо - давайте пам'ятати про це, будьмо гідними самопожертвам юних ангелів у камуфляжі. Вічна пам'ять вам, рідні діти нескореної України!!!